акушерство та гінекологія, урологія, терапія, ендокринологія, ультразвукова діагностика, лабораторна діагностика

Мікоплазми (у невеликій кількості) можуть бути представниками нормальної мікрофлори слизової оболонки урогенітального тракту, але в деяких випадках здатні розмножуватися до значної концентрації і викликати деякі захворювання:

·      U. urealiticum

Викликаєуретритиучоловіків (другапричинанегонококковихуретритів); визначаєтьсятакожприпростатитахіепідидимітах.

Увагітнихжінок U. urealiticumможепризводитидовиникненняхоріоамніонітуіпередчасногорозривуоболонки, щопов`язанозризикомвиникненнянеонатальноїінфекції. Вважається, що інфекції, викликані даним видом мікоплазм, можуть призводити до порушення репродуктивної функції.

·      M. hominis

Може викликати ендометрити і сальпінгіти, а також є причиною неспецифічних вагінітів.

 

Обидва види можуть викликати:

·         неонатальні інфекції (менінгіти, інфекції дихальних шляхів, септицемію);

·         післяпологовий сепсис;

·         артріти.

 

Оскільки мікоплазми в клінічному матеріалі можуть бути присутні як представники нормальної мікрофлори або як патогенні організми, для інтерпретації результатів виділення культур з урогенітальних зразків у дорослих слід враховувати кількісні показники. Рішення про необхідність лікування базується на визначенні титру мікоплазм та наявності клінічних ознак.

 

Набір MYCOPLASMA DUO дозволяє:

·      Виділити культуру мікоплазм, провести її ідентифікацію, визначити титр урогенітальних мікоплазм; спрощений метод обліку результатів забезпечує чітку інтерпретацію результатів протягом 24 - 48 годин.

 

Матеріал для дослідження:

• залежно від показань у жінок підлягають дослідженню зіскріб з уретри, вагіни, шийки матки; обмеження: у жінок сеча не досліджується;

• у чоловіків - зішкріб з уретри, секрет простати, еякулят, сеча. Дослідження сечі доцільно проводити тільки у разі гострого перебігу захворювання (загострення) при наявності клінічних проявів.

 

Підготовка:

Дослідження проводять до початку прийому антибіотиків . Якщо для дослідження беруть мазок з уретри, збір матеріалу проводять до або не раніше 2 - 3 годин після сечовипускання.

У жінок дослідження не проводиться під час менструації, матеріал слід брати не раніше 5 - 7 дня місячного циклу і до його закінчення.

 

Показання:

Запальні захворювання органів сечостатевої системи, наявність ускладнень.