Залізодефіцитна анемія може бути причиною зниженої працездатності, хронічної втоми, порушення когнітивних функцій та навіть безпліддя.
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає анемію, як зниження концентрації гемоглобіну крові нижче 130 г/л у чоловіків та нижче 120 г/л у невагітних жінок або нижче 110 г/л у вагітних жінок.
Діагностика дефіциту заліза:
- Загальний клінічний аналіз крові.
Зниження рівня гемоглобіну крові <130 г/л у чоловіків та <120 г/л у невагітних жінок (<110 г/л у вагітних жінок) з гіпохромією еритроцитів (КП<0,85), мікроцитозом (MCV<80 фл) є характерними лабораторними ознаками залізодефіцитної анемії. Необхідно також звертати увагу на ШОЕ, прискорення якої може свідчити про запальний процес. - Сироватковий феритин є найбільш специфічним маркером недостатності заліза. Хоча сироватковий феритин містить лише 15-20% загального заліза, його рівень у крові завжди пропорційний запасам заліза в організмі. Зниження рівня феритину <15 нг/мл (<10 нг/мл для дітей) свідчить про повне виснаження запасів заліза.
Сироватковий феритин є також білком гострої фази запалення, тому у пацієнтів із запальним процесом навіть за наявності дефіциту заліза, рівень феритину може бути нормальним. Тому для виключення запального процесу, як причини підвищення феритину, рекомендовано визначати і інший маркер гострої фази запалення – С-реактивний білок. За наявності підтвердженого запального процесу рекомендовано використовувати інші нормативні значення феритину для діагностики дефіциту заліза. - Насиченість трансферину залізом відображає кількість заліза, що циркулює в крові, він використовується як показник прихованого дефіциту заліза і є маркером доступності заліза для еритропоезу.
- Рівень заліза при залізодефіцитній анемії суттєво знижується.
- Загальна залізозв’язуюча здатність вимірюється кількістю заліза, яке може бути зв’язане в сироватці крові. При залізодефіцитній анемії загальна залізозв’язуюча здатність сироватки підвищується, що зумовлено компенсаторною реакцією організму у відповідь на тканинний дефіцит заліза.
Алгоритм лабораторного обстеження:
Перебіг залізодефіцитної анемії як правило безсимптомний. Клінічні прояви зʼявляються при значному зниженні концентрації гемоглобіну крові та характеризуються розвитком загальноанемічного та сидеропенічного синдромів. Загальноанемічний синдром зумовлений недостатнім надходженням кисню до тканин та зниженням рН крові, характеризується появою таких симптомів: загальна втома, запаморочення, задишка при фізичних навантаженнях, тахікардія, біль в серці, парестезії в кінцівках, блідість шкіри та інші. Сидеропенічний синдром зумовлений порушенням роботи залізовмісних ферментів та білків і проявляється м’язовою слабкістю, випадінням волосся, ламкістю і посмугованістю нігтів, ложкоподібною деформацією нігтів (койлоніхії), сухістю шкіри, атрофічними змінами слизової оболонки ШКТ, дисфагією, порушенням нюху та смаку, розвитком ангулярного стоматиту, глоситу, порушенням імунної системи та синтетичної функції печінки.
Встановлення причини залізодефіцитної анемії є надзвичайно важливим етапом обстеження хворого на залізодефіцитну анемію. Дефіцит заліза у випадку своєчасної діагностики добре піддається лікуванню препаратами заліза.
Бережіть себе та будьте здорові!
